Сторінка музкерівника
Василь Сухомлинський
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
"МУЗИКА ПОЧИНАЄТЬСЯ ТАМ, ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ СЛОВО"
Виховання малюків починається з виховання та самовиховання Батьки повинні знати, що з дітьми починати займатися музикою потрібно з раннього віку. До кожної дитини, незалежно від ступеню її обдарованості( і навіть у тому випадку, коли у неї спочатку не спостерігається помітної тяги до музики), можна знайти відповідний підхід, ” підібрати ключ” до дверей, що ведуть у світ музики.
Таємниця того, що прийнято називати вмінням займатися з маленькими дітьми, полягає у здатності педагога та батьків, не відриваючи дітей від природного для їх віку "ігрового” середовища, непомітно ввести у світ звуків, розбудити в них любов до музики. Одночасно зі знайомством із необхідними для спілкування словами та фразами, які зазвичай дитина опановує до трьох-п яти років, ми вчимо її любити рідну мову, відчувати її мелодійність та різноманітність.
Не менш серйозно потрібно відноситися до знайомства з мовою музики. Для людини повинно бути відкрито не тільки читання літературних творів, але й слухання шедеврів музичного мистецтва, їх розуміння. Музика, можливо навіть більше, ніж інші мистецтва, робить людину благороднішою, добрішою, чуттєвішою. Її мова інтернаціональна і не потребує перекладу, в той самий час, вона здатна донести до серця найглибші та найтонші відчуття, які час від часу неможливо донести словами. Недарма кажуть "Музика починається там, де закінчується слово”
Вселити в серце дитини бажання оволодіти мовою музики — завдання, результат якого в великій мірі залежить від спільних зусиль педагогів та батьків.
«Дитина- суб’єкт творчості, маленький художник. Ніхто, крім нього, не знає вірного рішення творчої задачі, що стоїть перед ним. І перша справа педагога постаратися, щоб перед дитиною завжди стояла саме творча задача …» (А.А. Мелік-Пашаєв)
Як відомо, музика – вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору,формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних інструментів та бажанню грати на них.
Креативність у музичному вихованні формує у дітей розвиток творчості, імпровізації у співах, музично-ритмічних рухах, а також грі на дитячих музичних інструментах.
Для цього потрібно:
• Достатньо розвинуте музичне сприйняття.
• Деякий об’єм знань, умінь та навичок у тому, чи іншому жанрі музичної діяльності.
• Зацікавленість музичного керівника та його підготовленість у даному питанні.
• Добірка музики, яка несе емоційне та смислове навантаження, визиває у дітей бажання рухатись.
• Вибір цікавого завдання, пов’язаного зі співами, чи грою на дитячих музичних інструментах.
Використання ігрових прийомів для розвитку креативності на музичних заняттях широко використовуються у всіх видах музичної діяльності дітей.
Увагу зосереджено на грі як формі пізнання дитиною світу та відображення власних вражень про нього; визначенні та розгортанні ігрового сюжету як показника особистісної зрілості, життєвої компетенції, змістовності гри (це вкрай важливо нині, коли ігрові сюжети трансформуються у небажаному напрямі); оволодінні дошкільником правилами рольової поведінки; зв'язку його знань з ігровими можливостями; ролі іграшки як засобу формування світосприймання дошкільника, реалізації ігрового задуму, перетворення ігрового простору.
ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ПРИЙОМІВ У ПРОЦЕСІ СПІВУ
Розвиток співочих навичок є одним із завдань музичного виховання дітей в дитячих садах. Пісня звучить на святах і розвагах, музичних вечорах і виставах лялькового театру, вона супроводжує багато ігри, танці, хороводи.
З метою розвитку творчих здібностей дітей, намагаюся підбирати спеціальний музичний репертуар, що включає доступні дітям явища, виражає різноманітні емоції. Репертуар, в якому використані різні засоби музичної виразності, яскраво передають образ пісні. У заняття включаю пісеньки - вправи, творчі завдання, які сприяють поступовому виробленню природного, легкого звучання голосу, чистоти інтонації у співі. Для того щоб конкретизувати враження, пробудити фантазію дітей, продемонструвати знайомі і мало знайомі образи, в музичному вихованні використовую ігри.
У гості до малюків на заняття приходить лялька Катя, забавний Петрушка або м'яке пухнасте зайченя, і діти з великим натхненням співають для улюблених іграшок, відповідають на поставлені питання, грають з ними. Спів народжує здатність переживати настрій, душевного стану іншої людини, яке відображено в піснях. Підбираючи пісенний матеріал, я включаю в нього твори класиків, українських, зарубіжних, сучасних композиторів, а так само народні пісні. Такий підбір репертуару сприяє вихованню у дітей почуттів патріотизму, інтернаціоналізму, розширює їх кругозір. Для розвитку пісенної творчості, діти повинні володіти навичками сольного співу. Чим старше діти, тим більше я приділяю уваги роботі над звукоутворенням, вчу співати природно, легко, дзвінко, співуче, тягти звук. Наприклад, для чистого інтонування я дуже часто використовую гру «Музичний телефон», яка може допомогти дітям правильно і виразно виконати ту чи іншу пісню. Для закріплення знайомих пісень використовую гру «Чарівна дзиґа»: діти визначають пісню зі вступу, приспіву, які виконую на фортепіано, по музичній фразі, зіграній на дитячих музичних інструментах. При виконанні будь-якої пісні, вчу дітей правильно передавати динамічні відтінки, які допомагають відчути красу звучання мелодії. У вільний час вони дуже люблять грати в музично-дидактичні ігри, пов'язані із співом, наприклад «Музичний магазин». Діти дуже люблять ігри, які допомагають їм визначити рух мелодії: це і «Музична драбинка». Свої уявлення про ту чи іншу пісню діти передають у малюнках. Зміст їх складають пісні, що сподобалися.
Велике значення я надаю розвитку звуковисотного і тембрового слуху. Спочатку для виконання цього завдання музично-дидактичні ігри використовую на занятті, що закріплюю на 3-4 заняттях з ускладненням, а потім вихователі проводять такі ігри в групі у вільний час.
В аналогічних іграх «Де мої дітки?», «Хто в будиночку живе?» Діти за допомогою звуконаслідування повинні передати голоси тварин: кішки - кошеня, собаки - щеняти, кози - козеня, і т.д. Не все відразу можуть передати голоси великого і маленького тварини. Прислухаючись до дітей, що низько співають, іноді примовляю: «Це не мої курчата, мої співають високими голосами». Кожному з дітей хочеться заспівати так, як треба. Позитивні результати дає і індивідуальна робота з кожною дитиною. Поступово діти чистіше інтонують.
У музичних іграх особливо яскраво себе проявляють музичні діти, вони завжди бувають гарними організаторами, відчувають, що здатні зацікавити, порадувати оточуючих.
У своїй роботі я надаю велике значення пісенної імпровізації. Розумію, що вмінню творити, самостійно шукати пісенні інтонації дітей треба навчати, формувати у них музичний смак, розвивати вміння чисто інтонувати свої імпровізації і критично їх оцінювати. Тільки хороше оволодіння цими навичками спонукає дошкільників до свободи самовираження, до творчості.
Враховуючи, що творчі можливості дітей індивідуальні, намагаюся створити найкращі умови для самовираження кожному своєму вихованцю, підтримати невпевненого в собі, зупинити тих, хто висміює невдалий досвід товариша. І навіть якщо пісенна імпровізація дійсно примітивна і нецікава, прагну запевнити маленького виконавця, що варто ще трохи попрацювати, і прийде успіх.
Роботу над пісенною імпровізацією дітей веду поетапно. На першому етапі використовую епізод «Знайомство». Діти з задоволенням проспівують свої ім'я та прізвище, адресу, ім'я мами.На другому етапі націлюю дітей на створення своїх мелодій. Для цього використовую різні звуконаслідування (цокання годинника, звучання барабана), імітацію голосів зозулі, кішки, передачу голосом різного настрою персонажів (котик видужав - захворів). Потім діти вигадують співочі переклички: «Олено, де ти?» - «Я тут». На третьому етапі вчу дітей складати мелодію на заданий текст, фольклорні текс